ВЕСНА МОГО ДИТИНСТВА

Відголосять дощі з громами,
затанцюють дощі щасливі…
Як раділа весною мама
цвіту яблуні, вишні, сливи!

З серцем ніжним, ясни́м до щему,
із любов’ю до болю в скронях
кожну грудочку чорнозему
розтирала на пух в долонях.

І цікаві матусі дочки,
заглядали в город щоднини,
роздивлялись, як у рядочках
пробивались на світ рослини.

Де горох – з бур’яном у герці,
де цибуля пишалась чубом.
Ще з землею несли відерця
у квітник, з-під старого дуба.

Яскравіли у червні сальви,
чорнобривець горів бурштином,
підіймались до неба мальви
у густім квітнику під тином.

…На гостину весна до мене
завітала із рястом нині.
Вітерцем сколихнула гени,
наче цвіт на рясній калині.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (7 голосов)