ВІН ПРИЙШОВ...

Він прийшов із весняним дощем.
Сон-траву приніс і каяття.
Билось гулко серце під плащем,
Із блукань вертались почуття.

І вона розчулено вуста
Подала назустріч, як колись.
Мов жорстокий зміст його листа
Десь далеко в пам`яті згубивсь.

І неначе не було розлук,
Не труїла душу самота.
Від тепла його тремтячих рук
Розтікалась пристрасті сльота.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (4 голоса)