ВІХОЛА

Звідкілясь налетіли завії,
Суне хмар безкінечна гряда.
Списом промінь шпига без надії -
Розгулялась сніжинок орда.

Переметами грають заноси,
Сплять у захистку спритні зайці,
Між деревами протяг гундосить -
Ні за що сполохнув горобців.

Снігом віхола цвікає в очі,
Залітає щомиті в рукав.
Хоч би вершник який серед ночі
Непокірну її загнуздав.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (7 голосов)