Отложим все заботы...
Ирина Ханум

Отложим все заботы и отдохнём в Мисхоре.
Там небо голубее и хвоей пахнет пляж.
И пальмы вдоль аллеи, и изумрудно море.
А после – прямо в Ялту. В ней завершим вояж.

Я помню и русалку, и девушку с кувшином,
И свежую прохладу источника «Арзы».
И как в лесу сводило мне скулы от ожины,
Бордовой и кислющей с налётом бирюзы.

Тогда мне было восемь, совсем ещё малышка,
Но, как и все, носила в походах рюкзачок.
Карабкалась по скалам всё дальше и всё выше,
Рюкзак то был набитым, хотя и с кулачок.

Полвека пролетело, теперь не до походов.
Теперь бы пляж с песочком и море потеплей.
Сидеть в шезлонге «люкса», любуясь теплоходом,
И детство вспоминая, бродить среди аллей.

Відсунемо турботи…
Ірина ХАНУМ

Відсунемо турботи й махнемо до Місхору,
Блакитніше там небо й сосною пахне пляж.
І пальми вздовж алеї, й смарагдове там море.
А потім – прямо в Ялту. Й завершимо вояж.

У пам’яті русалка і дівчина із глеком,
І свіжа прохолода від джерела̀ «Арзи».
Смачна ожина в лісі від моря недалеко
Бордова і кислюча з нальотом бірюзи.

Мені було лиш вісім, ще зовсім юна леді,
Та, як і всі носила в походах рюкзачок.
Я дерлася на скелі та на велосипеді
Возила свій наплічник твердий, як кулачок.

Піввіку пролетіло, тепер не до походів,
Наразі б тепле море та із пісочком пляж.
Сидіти б у шезлонзі, радіти теплоходу,
Удвох спостерігати навколишній пейзаж.