У ЛАГИЧ ЗА ХУРМОЮ (Із закавказького циклу)

Доки з гір не спустилась зима
Та доступні іще перевали,
У Лагич, де солодка хурма,
В кам`яні завітаю квартали.

По хиткому канатнім містку,
Я, примруживши очі від страху,
Подолаю щілину гірську
І піду по Шовковому шляху*.

До Кавказу стрімкої гряди
Я прикована поглядом пильним.
То ж мій намір, скажу, як завжди -
Не такий уже і меркантильний.

Зачаровують звуки струни
На спокійному древньому тарі,
Прагне вражень душа, не хурми -
Є хурма і на нашім базарі.

Б`ється в скелі, мов загнаний птах,
Перестук від гарячого горну.
Я знайомого мідника дах
Відшукаю в міжгір`ї проворно.

Задивлюсь на роботу майстрів:
В їх руках молотки та стамески,
Вгамувавши потуги вітрів,
Вибивають рясні арабески.

Все ж ... плодів я найперше візьму.
Бо у лавці тісній Рашад-бека
Про солодку забуду хурму
І всі кошти потрачу на глеки.

*- високогірне старовинне селище Лагич (Лахидж) в Азербайджані стоїть на Великому шовковому шляху. Славиться мідним посудом, виготовленим місцевими майстрами.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (5 голосов)

Рецензии

Пані Галино!САЛЯМ АЛЕЙКУМ!
Я впевнений,Азербайджан присвоїть Вам звання
Народної поетеси за ті поетично-образотворчі твори,
у яких Ви оспівуєте цей край і  його людей!
      БРАВО!
    Щиро-Аркашес Вакулян-огли

аватар: Галина Литовченко

Алейкум салям! Чох саол! Тільки правильно: Аркашес Олександр-огли, тобто Аркадій син Олександра. З повагою Галина Григорій-кизи.

аватар: Анатолий Алексеев

Написано очень душевно! С уважениеем, Анатолий

аватар: Галина Литовченко

Спасибо, Анатолий! Очень теплые воспоминания остались об Азербайджане. В советские времена жила там несколько лет. Галина.