СУСІДИ (Із закавказького циклу)

Сусіда мій стрункий, немов бамбук.
І в мене не зіпсована осанка.
Йому пасує білий архалук,
Мені яскрава личить вишиванка.

Глухих між нами не існує брам -
Розділені садиби перелазом.
Мою родИну кличе на Байрам,
З його - Великдень зустрічаєм разом.

Щодня частує вістками зі ЗМІ,
Я пригощаю у спекоту квасом.
Радіє він, що знаю Нізамі,
Мені вгодив, цитуючи Тараса.

Зі слів сусіда я - його баджі*,
Я, відповідно, зву сусіда братом.
Коли із ним зустрінусь на межі,
Завжди цікаве є що розказати.

Летять із вікон репліки меткі
З обох боків у наші рівні спини.
То із своїх насиджених кутків
Жартують ревно наші половини.

* - сестра по азербайджанськи.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (6 голосов)

Рецензии

Раз спросила у бабушки, как она познакомилась с дедом. Говорит: соседями были: здравствуй, сосед! Здравствуй, соседка. Так и познакомились)))

аватар: Галина Литовченко

Как говорил один мой знакомый, "такова селявуха")))

Интересное стихотворение, с колоритом. Удачи и вдохновения!

аватар: Галина Литовченко

Спасибо, Анна!