СТЕП НА ДВОХ

Над морем сміялися зорі серпневі,
А місячна стежка за обрій вела.
Під подихом ніжним м’яка ковила
Ховала сліди, як морська хвиля невід.
Від сміху котилися зорі серпневі.

Духмяніла ніч степова полинами,
Зітхала пташина якась уві сні,
Співали цикади щасливій мені,
Слухняно стелилися трави під нами.
І моря прибій розливався піснями.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (5 голосов)