СОНЕЧКА І СОНЕЧКО

Від несподіванки Соня
Не налякалась до млості,
Як на тепленьку долоню
Всілась непрохана гостя.
В платті червонім у цятки,
Наче порічка кругленька.
(Мабуть відбилась від татка,
Чи заховалась від неньки.)
Сонечка – дівчинка файна,
То ж не насупила брівки.
Це ж не павук, а охайне
Сонечко – божа корівка.
Дівчинка бедрику рада,
Та потурати не гоже:
Може вже бігає садом,
Мама – корівонька божа.
Ніжно погладила спинку
Гостю своєму малому:
- Ну, погостюєш хвилинку –
І повертайся додому!

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (5 голосов)

Рецензии

І прямуй до казкового містечка ВІЛІНО,де живе
добра пані Галина!Вона тобі казочку розкаже,
море  покаже,віршики красиві  про тебе  напише...
А море тебе на хвилях своЇх поколише...
 Доброї тобі путі, Сонечка!

аватар: Галина Литовченко

Саме так і було! Підслухав пан Аркадій...