КАРАДАГ(переклад)

(Переклад вірша Тамари Єгорової)

КАРАДАГ
В діл Карадагу вітер ліг спочити.
В тумані світанко́вім виднокруг.
І тільки море зранку вже залите
Сусальним сріблом, як росою луг.

Гірські відлоги місячної проби
Боки відшліфували за віки.
А валуни міцні, широколобі
Приймають хмари в себе залюбки.

Природа-скульптор формувала скали,
Надавши їм химеристий прикид.
Окрасою навколишньою стали,
Розрадили байдужий краєвид.

Поета профіль нею ілюзорно
Ліпився, мов з натури, на хребти.
І не вдивляючись в трубу підзорну,
Не складно в них Волошина знайти.

Натомлені щоденним буркотінням,
Вселяють хвилі надвечірній сум.
Їм пригорнутися б душею до каміння,
Щоб зрозуміти суть глибинних дум.

Вечірнє сонце безліччю блискі́ток
Кладе на схил коштовний позумент.
Цей Східний Крим – загадок давніх свідок,
Безлюдних гір величний монумент.
--------------------------------------------------------------
КАРАДАГ
Разместил: Тамара Егорова
ВС, 17/07/2011 - 08:45

В долине Карадага дремлет ветер.
В предутреннем тумане окоём.
И только гладь морская на рассвете
Сусальным отливает серебром.

Здесь горные отроги лунной пробы,
Веками шлифовались их бока.
А валуны крепки, широколобы,
На них встречаться любят облака.

Природа-скульптор изваяла глыбы
Причудливых, замысловатых форм.
Магической красой они смогли бы
Порадовать и равнодушный взор.

Изваян ею профиль иллюзорный
Волошина. Он жил здесь как пророк.
И быть не нужно чересчур смышленым,
Чтобы понять иллюзии намёк.

А волны бормотанием усталым
Внушают грусть вечернею порой.
Прильнуть бы тут душой к суровым скалам,
Чтобы понять глубинный их настрой.

Тонирует пастелью золочёной
Пологие холмы заката блик.
Восточный Крым, пустынный, затаённый,
Извечною загадкою велик.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (2 голоса)