У ГУЩІ ЧАЙНОГО КУЩА НЕ ЧУТНО СОЛОВ`Я (Із закавказького циклу)

Із гущі чайного куща не чутно солов'я
І, звикла до пісень його, сумна душа моя.

Доносить вечір на поріг солодкий аромат -
Цвіте рожево чайний кущ, та все сумую я.

Закритий від очей чужих високим муром двір -
Боронить пильно від біди мене уся сім'я.

Вечірня тиша у саду вселяє в серце щем,
Бо в гущі чайного куща не чутно солов'я.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (4 голоса)