БАРВІНОК

Шепіт хвилі доносить луна,
Пта̀хи в гаю виспівують дзвінко.
Розлилась біля хати весна
Синьо-синім хрещатим барвінком.

Серце в грудях болить від жалю:
Знаю – знов відцвіте в самотині.
Я його ще з дитинства люблю,
Його очі замріяно-сині.

Розстелився рясним килимком
Від черешні і аж до порогу.
Хрестить (наче матуся) тайком,
Як рушаю в далеку дорогу.

Від подвір’я давно відпливли
В тиху вічність і мама і тато.
А у слід їм цвіли і цвіли
Сині квіти. Багато-багато…

9.04.2014

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (9 голосов)