Там у полі

Там у полі стояла тополя.
Довго з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.

А колись ріс тут дуб зелененький
І годинами з ним розмовляли,
Бо обоє були молоденькі
Й один одному душі ввіряли.

Та комусь знадобилось деревце,
Щоб стояло воно біля двору,
А тополя бажає всім серцем
Вілновити їх теплу розмову…

Там у поі стояла тополя.
Тільки з вітром вона розмовляла,
Що тяжка їй судилася доля,
Бо на старість самотньою стала.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (1 голос)