Спогади

Спогади

Коли я знову повернусь
В село до рідної хатини,
Немовби сили наберусь.
Тут вікна, двері, навіть стіни
Нагадують про те життя,
Коли батьки ще були живі...
Та роки швидко так летять...
Де взяти знову мені сили
Навідатись в моє село,
Помріяти над тихим ставом,
Вода якого, мов те скло,
Тече віками дуже плавно.

Дитинство швидко так пройшло:
Безпечне, радісне щасливе,
Окутане в братів тепло,
Голодне, та не сиротливе.
На лузі тихої ріки
Траву для ліків ми збирали,
А поряд хлопці-пастухи
Худобу пастись виганяли...
Любов до рідної землі
В моєму серці не згасає.
Я розумію, журавлів,
Що в рідний край завжди вертають.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет