Пейзаж дитинства

Дзвіночки, волошки, ромашки –
Це квіти дитинства мого.
Там квітами жовтої кашки
Стрічало приїзджих село.

Стара при дорозі криниця
(де зорі ночами купались)
Давала водиці напитись.
Їй, спрагу втоливши, вклонялись.

Копиця пахучого сіна
Ночами закоханих гріла.
А зорі зривались в долини,
Де зоряниця горіла.

Ранкові квітучії луки
Знов пахощі їм посилали.
Не знали вони ще розлуки.
Від щастя серця завмирали.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет