Натхнення

Відшуміли дощі весняні
І в озоні купаються дні.
Знов натхнення дарує мені
Промінь сонця в моєму вікні.

Лугом стежкою вранці піду
В поле волошками вкрите.
Спокій і радість там я знайду,
Щастя, дощами омите.

В небо погляну я в помислах,
Руки, мов крила розкину
І до веселки-коромисла
В мріях, мов птаха полину.

Я блукаю у мріях своїх.
В пошуках слів я блукаю,
Щоб зігріти змогли вони всіх.
І знайду. В душі відшукаю.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет