Куток самоти

Сплять квітучі сади,
Свіжозорана нива,
Та не спиш тільки ти, –
Моя матінко мила.
Що тривожить тебе,
Чом заплакані очі?
Ця туга приведе
У безвихідь охоче.
За життя ти своє
П’ять дітей народила.
То є щастя твоє,
Гордість, радість і сила…

Розлетілись сини,
Мов птахи із гніздечка,
Залишивши тобі
Тугу й сум по сердешним.
Кожен має сім’ю
І квартиру у місті,
За матусю свою
Переймаються, звісно.
Рідна мамо, пробач
За твою одинокість.
Твого серденька плач
Спричиняє, натомість,
Біль у серці моїм.
Так вже випала доля,
Що назавжди твій дім,
(За Всевишнього волі)
Як куток самоти…
Сплять квітучі сади,
Свіжозорана нива,
Та не спиш тільки ти, –
Моя матінко мила.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Ваша оценка: Нет (1 голос)