Катерыни

Катерині

Про що співаєш, Катерино,
В Вечірніх сутінках в саду?
Про милу серцю полонину,
А чи про доленьку свою?

Пізнала ти таке кохання,
Що завело тебе в краї,
Куди пішла ти без вагання,
не взявши згоди у батьків.

Тепер твоя душа страждає,
Що ти без дозволу батьків,
Вже діточок маленьких маєш
Без них в прожиті ці роки.

Не бійся лист їм написати,
Пробачення в них попросить,
Ніж сумно в сутінках співати
І повсякчас себе корить.

Не всім дається така доля -
В Криму створить свою сім’ю
І буде все ж батьківська воля -
Пробачать донечку свою.

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет