Дітям

Сини мої синьоокі!
Дякуючи долі,
Я не стала одинока,
Як тополя в полі.

Мов волошки сині в житі
Сонечко стрічали,
Так і ви, рідненькі діти,
Мене привічали.

Я до вас душою лину,
Любі лебедята,
Не зупинить часу плину
Ні радість, ні втрата.

Настане, знаю, і мій час
В вічність відлетіти,
Знов прошу я в котрий раз,
Милі мої діти:

Побережіть своїх дітей,
Їм любов віддайте,
З них гарних виростіть людей
І мене згадайте.

На фото сыновья автора 2011г

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет