Чи можна з тобою подружитись? (ДЛЯ ДІТЕЙ)

ЧИ МОЖНА З ТОБОЮ ПОДРУЖИТИСЬ? (ДЛЯ ДІТЕЙ)
Олена Берестова

Воно тільки народилось... це маленьке кумедне курчатко, жовте, як саме сонечко. «Пі-пі-пі…» - йому було самотньо й хотілось з кимось потоваришувати… «Але хто буде дружити з таким малим, кумедним курчам?» – думало малесеньке жовте, мов сонечко, пташенятко.

Та раптом воно почуло біля себе дивні звуки: «КВА-А-А, КВА-А-А…». Мале курчатко злякалось, тому знову сховалось до своєї білої шкаралупи. Нещодавно це ще був його будиночок. А тепер курчаті треба було розпочати пристосовуватись до нового життя… Та як? Воно не вміло жити без яйця, в якому народилось. «Але залишити свій білий затишний будиночок, до якого воно так звикло, все ж таки прийдеться,» - розуміло пташеня. Адже шкаралупка лопнула від того, що воно виросло й вже не вміщалось в ній.

Розмірковуючи курчатко раптом почуло, як над самою його голівонькою хтось голосно сказав: «КВА-А-АК! …». Жовте пташеня від страху заплющило очі… Та той хто квакав тихо сказав: «Яка чудова «КВА-А-А, КВА-А-А…Р- ТИ- РА-А-А!!!».

«Комусь подобається моя біла шкаралупка?!» - подумало мале курчатко. Від подиву воно розплющило очки й побачило зелену-зелену жабку, яка привітно посміхалась саме йому – маленькому кумедному курчаті. На душі стало дуже тепло і приємно. Курча також усміхнулось… а потім засоромившись тихо прошепотіло:

- КВАК, ти не міг би бути моїм другом?

Жабеня голосно засміялось а потім кивнувши головою, сказало:
- Мені також хочеться товаришувати з тобою, пухнастий сонячний друже, але тобі прийдеться залишити цю шкаралупку….

- Я згоден! – вигукнуло жовте пташеня.

- Ходімо, я покажу тобі багато цікавого, я хочу відкрити для тебе цей кольоровий світ!

Курчатко забило крильцями від радощів, і вперше вистрибнуло зі свого білого затишного будиночку… Радіючи новому другу, воно почимчикувало разом з Кваком, а Квак, посміхаючись, лише радісно квакав… «КВА-А-А, КВА-А-А…!»

Уважаемый читатель, оцените пожалуйста данное произведение!
Голосов пока нет